До місця призначення біженці можуть доїхати безкоштовно поїздом Deutsche Bahn. Для цього квиток непотрібний.  Є центральні точки призначення на трьох основних станціях – Берлін, Коттбус, Ганновер. Для тих, хто бажає продовжити свою подорож, вони можуть отримати безкоштовний квиток „helpukraine“-Ticket в туристичних центрах Deutsche Bann. Квиток дійсний протягом двох днів та поширюється на місцеві та регіональні поїзди. На багатьох інших міжміських станціях волонтери допомагають прибулим, наприклад, з першим житлом. Ті особи, які нарешті дісталися до місця призначення, більше не можуть подорожувати безкоштовно поїздами далекого прямування Deutsche Bahn, лише громадським транспортом. Приватні міжміські автобусні компанії,такі як Flixbus також пропонують безкоштовні квитки. 

Як правило, після прибуття необхідно пройти певні адміністративні процедури. Це важливо для того, щоб забезпечити перебування . Місця в школі, фінансова підтримка, банківський рахунок, медична допомога – це та багато іншого необхідно організувати. Для адміністративних процедур важливим є підтвердження приїзду та реєстрація. Першим компетентним органом в цих питаннях є іміграційний центр.

Рекомендується виконати 4 кроки :

1. Реєстрація
2. Знаходження місця проживання
3. Реєстрація адреси проживання
4. Підтвердження прибуття ( це не означає, що вимагається  посвідка на проживання –  буде достатньо Fiktionsbescheinigung)

Ні. Ще 3 березня 2022 року ЄС прийняв рішення приймати українських біженців відповідно до Директиви про Масовий Наплив, що дозволяє шукачам притулку залишатися в ЄС без необхідності звертатися за притулком. Біженці з України отримують посвідку на проживання на один рік та допускаються до роботи. Можливе продовження дозволу до 3 років. 

Багато хто виїжав з України, в тому числі громадяни третіх країн або особи без громадянства, які перебували в Україні, коли розпочався конфлікт. Таким чином, захист стосується наступних категорій:

• Громадяни України та їх близькі члени родини, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року
• Громадяни інших країн та особи без громадянства, члени їх родин, які визнані біженцями або мають статус міжнародного захисту в Україні
• Громадяни інших країн, які не можуть безпечно повернутися до країн походження

7 квітня федеальний уряд та федеральні землі домовилися про фінансову допомогу  біженцям у Федеральній Республіці.

Умови:

• Ви повинні зареєструватися в первинному центрі прийому, відповідальному іміграційному органі або подати офіційну заяву про надання притулку до Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF) ,
• Отримати інформаційну заяву Auskunftsanweis,
• Маючи заяву, можна подавати документи на допомогу

Так. Біженці з України будуть розглядатися нарівні з визнаними біженцями і можуть отримати право базової державної безпеки з 1 червня 2022 року, тобто ті ж пільги, що й отримувачі Hartz/IV. Тоді центри працевлаштування являються контактними центрами для вирішення наступних питань

• Витрати на проживання та опалення
• Послуги з харчування, одягу, охорони здоров'я та товарів народного споживання
• Охорона здоров‘я
• Підтримка інтеграції та допомога на ринку роботи
• Ви отримаєте ці переваги тільки в тому випадку, якщо допомога необхідна. Для отримання допомоги перевіряються власні доходи та наявні активи, такі як цінні папери або заощадження.

Нижче подані щомісячні суми соціальної допомоги в 2022 році:

• Самотні люди отримують 449 євро,
• Пари відповідно 404 євро,
• Підлітки від 14 до 17 років 376 євро
• Діти від 6 до 13 років 311 євро
• Діти від 0 до 5 років 285 євро

Особам необхідний рахунок, адже вони не лише отримують соціальні виплати, а й заробітну платню при влаштуванні на роботу. Ощадні банки відкрили більше 100000 рахунків. 

7 квітня Федеральний орган фінансового нагляду (Bafin) сприяв відкриттю рахунків для біженців з України. Надалі, крім посвідчення особи та паспорта, будуть прийматися й інші документи, що посвідчують особу – принаймні, для відкриття базового рахунку. Кожен, хто не має визнаного підтвердження особи, повинен також подати документ від німецького органу – наприклад, підтвердження реєстрації. 

Що зараз відбувається в Україні? В якому місці? Яке становище людей в зоні бойових дій, сусідів і друзів? Деякі німецькі медіа центри також пропонують своє висвітлення подій українською мовою. На каналах соціальних мереж є місцеві новини, поради та форуми для взаємного обміну інформацією. Telegram, що відомий як платформа фейкових новин, став одним з найважливіших джерел інформації для українців. Багато хто обмінюється інформацією через цей месенджер. Навіть Президент України Володимир Зеленський щодня оновлює новини в Телеграм. За інформацією користувачів, наприклад, інформація про напади тут публікується швидше, ніж на інших каналах, повідомляє редакційна мережа Німеччини.

Нижче огляд медіа Німеччини:

Всім біженцям, що прибувають до Німеччини, понад усе потрібно одне: дах над головою. Якщо у Вас немає родичів чи друзів, у яких Ви можете залишитись, у Вас є два варіанти:

1. Громадське житло – такий вид житла надається відповідною федеральною землею або муніципалітетом.
2. Або приватне житло – житло, запропоноване приватними особами.

Нижче відповіді на найважливіші питання:

Міста, муніципалітети та організації відкривають різноманітні приміщення, такі як, виставкові зали, порожні лікарні, школи, спортивні зали, гуртожитки та інші місця. Вони, як правило, пропонуються для тимчасового перебування.

В багатьох місцях готелі також добровільно приймають українських біженців протягом певного періоду часу.

Кожен, кому потрібне громадське житло, може звернутись сюди:

• Bundesamts für Migration und Flüchtlinge (з картою всіх найближчих місць)

Тут можна знайти приватне житло, яке пропонується для осіб та невеликих родин:

• #Unterkunft Ukraine
• airbnb
• Warmes Bett
• Host4Ukraine
• Wunderflats
• Shelter for UA

За посиланням нижче можуть бути розміщені групи:

•  Молодіжні гуртожитки

Саме за ссилкою нижче німецьке ЖКГ прагне допомогти біженцям :

• Bundesverband deutscher Wohnungs- und Immobilienunternehmen (з загальнонаціональною картою, що показує картину в регіонах)

Перш за все, будьте терплячими з людьми та намагайтесь увійти в стан біженців. Не чекайте відразу святкових вечорів разом.

• Карітас, наприклад, радить не приймати біженців в одно- або двокімнатні квартири. Багато людей насправді почуваються травмованими та потребують спокою.
• Якщо Ви пропонуєте будинок з садом, він повинен відповідати мінімальним вимогам гігієни, мати засоби приготування їжі та опалення, бути з дотриманням протипожежного захисту, а також не допускайте перенаселення. 

Особа, яка ділиться або надає житло, незобов‘язана інформувати орендодавця в разі короткотривалого прийому (близько 6-8 тижнів).

Кожен, хто приймає біженців більше, ніж на 8 тижнів, повинен запросити згоду в орендодавця, у випадку, якщо біженці не є дуже близькими членами родини, наприклад, батьками.

• Бажано домовитися про те, як довго біженці зможуть проживати.
• Ви також повинні мати на увазі, що додаткові витрати (світло, електрика) збільшаться.
• У біженців немає автоматичного приватного страхування відповідальності. Порада: Особи, які залишаються довше в Німеччині, обов‘язково повинні мати особисте приватне страхування відповідальності. 

Тісні стосунки людей зі своїми домашніми улюбленцями беззаперечно мають велике значення для психіки та благополуччя. Для своїх господарів домашні тварини такі ж близькі, як і члени родини. 

Посилання до ARD Video:

В‘ізд з України з домашніми тваринами тимчасово полегшений.  Як правило, потрібно було б подати заявку на дозвіл. В даний час власникам дозволяється в‘їзд зі своїми улюбленцями навіть якщо в них немає повного пакету документів.

В багатьох муніципалітетних прихистках та федеральних землях заборонені домашні тварини. Однак іноді на місці можна знайти певне рішення, влада також намагається подолати дану проблему.

Німецька Кінелогічна Асоціація створила платформу для забезпечення відповідного житла для людей та тварин.  

Саме через сказ вимоги до в‘їзду суворі, оскільки Україна є «незареєстрованою» країною, тобто Україна має дотримуватися виконання всіх вимог, встановлених в ст. 576/213 (ЄС). Це стосується собак, котів та тхорів. Незважаючи на поточну ситуацію з полегшенням в‘їзду, аналізи крові, визначення титрів на антитіла, щеплення, мікрочипування тварин повинні бути проведені оперативно. Можлива тимчасова ізоляція або карантин.Прохання власників собак та кішок звернутись до місцевого ветеринарного органу після прибуття. Управління захисту тварин опублікувало список ветеринарних центрів у Німеччині.  

Податку на кішок та інших домашніх тварин не існує, проте існує податок на собак. В деяких містах податку немає. Його сума залежить від того, в якому місті зареєстрована собака та її власник. Зазвичай вона становить від 50 до 120 євро на рік. Іноді соціально незахищені особи можуть бути звільнені від податку. Для цього зазвичай необхідно подати заяву у відповідну податкову службу.

Страхування відповідальності на собаку необхідно мати в шести федеральних землях: Берліні, Гамбурзі, Нижній Саксонії, Саксонії.Ангальт, Шлезвіг-Гольштайні та Тюрінгії. У всіх інших федеральних землях до власників собак застосовується обмежене зобов‘язання страхування.   

Особи, які знаходяться в безпеці, хочуть перш за все одного: підтримувати зв‘язок зі своєю батьківщиною. 

В українців в ЄС має бути така можливість. Тому великі постачальники зв‘язку вирішили 8 квітня 2022 року надати можливість дешевих телефонних дзвінків та текстових повідомлень з ЄС в Україну щонайменше ще на 3 місяці. Наприклад, плата за так званий роумінг призначена тільки для покриття експлуатаційних витрат. Українські компанії пообіцяли надати знижку безпосередньо клієнтам. 

• Deutsche Telekom надає (також для Congstar) безкоштовні телефонні дзвінки та SMS в Україну. Крім того, Телеком роздає безкоштовні SIM-карти кожній сім'ї біженців у своїх центрах. Оскільки попит дуже великий, компанія також співпрацює з місцевими організаціями волонтерів.
• Vodafone та O2 Telefónica пропонують безкоштовні телефонні дзвінки та SMS в Україну.
• За даними споживчого центру, це також стосується передплачених сервісів, таких як Aldi Talk, Penny Mobil oder ja!mobil.

Так, біженці мають право на необхідну медичну допомогу, як від лікарів, так і від лікарень. Це стосується:

• термінового медичного та стоматологічного обстеження,
• важливих обстежень,
• акушерської допомоги вагітним та жінкам, які нещодавно народили,
• призначення необхідних лікарських засобів, накладання пов‘язок

Як правило, всі особи, що проживають в Німеччині, повинні мати медичну страховку. В Німеччині існує дві системи:

1. При державному медичному страхуванні (GKV) внески сплачуються в залежності від доходу. Ті особи, які заробляють більше, платять більші внески. Медичні послуги однакові для всіх. Діти можуть бути застраховані безкоштовно до 18-річчя (можливо, також до 25 років). 
2. При приватному медичному страхуванні (PKV)  внесок залежить не від заробітку, а від обраної програми (тобто обсягу страхування). До приватних страхових компаній застосовується річний ліміт заробітної плати, мінімальний дохід повинен становити не менше  64 350 євро брутто (станом на 2022 рік). Члени родитни не можуть бути застраховані безкоштовно в PKV.

Біженці, які ще не мають медичної страховки, отримують пільги на медичну допомогу від управління соціального забезпечення. Крім того, 9 з 16 федеральних земель вже домовилися з медичними страховими компаніями щодо спрощеної процедури надання допомоги українським біженцям, включаючи Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Нижню Саксонію, Північний Райн-Вестфалію, Райнланд-Пфальц, Шлезвіг-Гольштайн та Тюрингію ( на 16.03.2022). В цих федеральних землях видаються електронні медичні картки. Таким чином, біженці можуть відразу відвідати лікаря.

Поради:

• Коли біженці будуть зареєстровані в Німеччині, опрацювання документів буде полегшено. Кожен, хто ще не отримав медичну картку від муніципалітету, може мати довідки про лікування, видані управлінням соціального забезпечення (соціальамт, іноді також у початковому приймальному центрі або в державному бюро медичного страхування). Якщо є необхідність в медичній допомозі, Ви звільняєтесь від доплат та додаткових витрат.
• Для осіб, які не зареєстровані, можуть виникнути складнощі. Вони матимуть доступ до медичної допомоги лише в критичних випадках. Проте існують організації, що пропонують допомогу, такі як Malteser. Інші недержавні центри допомоги можна знайти в Medibüros або в центрі „Gesundheit für Alle“. 

Так. В принципі, відповідні заходи та пільги надаються в перші 18 місяців перебування – в залежності від індивідуальних випадків. Іноді допомога українським біженцям з особливими потребами виходить навіть за рамки Закону про пільги шукачам притулку (AsylbLG). 

Так. Загальне медичне страхування включає можливість тестування на Сovid-19 за допомогою тесту на антиген PoC та вакцинацію від хвороби як профілактичний захід. Це можливо зробити також без медичної страховки.

Україна має один з найнижчих показників вакцинації в Європі: на початок війни 34,9 % українців були вакциновані двічі, але лише 1,7% отримали бустер (станом на 27.02.2022), за оцінками, до 10 відсотків записів про вакцинацію також можуть бути сфальсифіковані. В Німеччині, однак,кожна особа має право на вакцинацію від ковід, дана вакцина у зв‘язку з ситуацією, що склалась, пропонується як перша вакцина.

В Україні вводять сім вакцин, в тому числі, такі відомі, як Biontech, AstraZeneca та Moderna. Однак дві вакцини Covishield та CoronaVac, якими також вакцинують в Україні, не схвалені Європейським Агенством з лікарських засобів. Для того, щоб забезпечити вакцинацію «вакциною, визнаною в ЄС» ВООЗ рекомендує використовувати змішані вакцини. Це означає, що в якості другої або бустерної дози постраждалі українські біженці отримають схвалену тут вакцину. За даними федерального міністерства охорони здоров‘я, для цієї мети по всій країні доступна достатня кількість вакцин. 

Дане питання надзвичайно важливе! Бомби, загибель людей, руйнування домівок -війна травматизує людей. Їхні життєві плани зруйнувались за одну ніч. Вони тікають, прибувають до чужої країни та стикаються з проблемами, яких не шукали. В останні роки, за оцінками, 80 відсотків усіх біженців мали травматичний досвід, 30 відсотків потребують психологічної допомоги. Війна – це екстремальний досвід.  

Але зустрічі з терапевтами та психологами проходять рідко. Тому влада федеральних земель та муніципалітети  мають пропозиції допомоги з носіями мови. Наприклад, багато центрів пропонують безкоштовні психосоціологічні консультації. 

За два місяці до Німеччини прибуло 380000 біженців, більшість з них жінки з дітьми. Багато біженців хочуть повернутись додому, але невідомо, коли це буде можливо. До того моменту особи, що шукають прихисток, повинні отримати всю необхідну підтримку.

Для дітей найкраще бути там, де вони можуть займатись їх звичними справами, знаходитись разом зі своїми однолітками та швидко адаптуватись до умов середовища.  

Так. Обов‘язкова освіта поширюється на дітей віком від 6 років. Якщо вони лишаються в Німеччині на довгий період, школярі повинні ходити до школи.  

Реєстрація відбувається безпосередньо в школі, яка знаходиться недалеко від місця проживання, де прописана родина. Більшість шкільних програм вимагають наступне:

• Інформація про учня
• Інформація про законних опікунів
• Інформація про попередні шкільні досягнення
• Знання іноземної мови
• Інформація щодо щеплень

За посиланням можна знайти інформацію щодо правил відвідування школи в окремих федеральних землях. 

Після закінчення початкової школи з 5 чи 7 класу є можливість навчатись в наступних видах шкіл: основна, училище, гімназія, загальна школа.  

Близько 65.000 дітей та підлітків ходять до німецької школи (станом на 22.4.2022). За даними конференції міністрів освіти та культури на кожні 1000 дітей припадає 60 додаткових вчителів. Персоналу дуже мало. Саме тому ведеться робота з залучення до аудиторії вчителів-пенсіонерів, студентів, волонтерів та українських фахівців. 

• 11 з 16 федеральних земель хотіли б створити підготовчі класи або вже зробили це. У Баварії та Бремені новачків спочатку вчать окремо від інших дітей.
• У 9 федеральних землях діти беруть участь у регулярних заняттях принаймні з таких предметів, як мистецтво, спорт або музика.
•  Тільки в Мекленбурзі-Західній Померанії, Нижній Саксонії, Рейнланд-Пфальці, Тюрингії і Саарланді новачки йдуть до звичайного класу з першого дня та мають додаткові курси німецької мови.

На даний момент приділяється увага швидкій інтеграції. Однак наразі уточнюються також інші деталі. Наприклад, чи варто проводити українські онлайн уроки, щоб гарантувати зв‘язок з батьківщиною. Міністерство освіти та культури планує проконсультуватись з українським управлінням освіти щодо того, чи можна включити український матеріал до програми. Фонд Роберта Боша та фонд Бертельсмана збирають відповідну інформацію, матеріали та практичні поради на цю тему на німецькому шкільному порталі.

Державні школи та професійно-технічні училища в Німеччині безкоштовні. Батьки повинні оплачувати лише обіди, які субсидуються, за даними Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства, вони коштують батькам в середньому 3,50 євро на день. 

В Німеччині існують різноманітні форми догляду за дітьми.

• Щоб отримати місце в муніципальному дитячому садку батьки повинні звернутись до відповідного управління у справах молоді за місцем проживання.
• Щоб отримати місце  в приватному дитячому садку батьки мають звернутись безпосередньо до провайдера послуг. За посиланням Ви знайдете список приватних садочків. 

Малюки (від 1 до 6 років) українців, які звертаються за захистом, також теоретично мають право на денний догляд за дітьми.На практиці бракує кадрів. Пандемія короновірусу вже кинула виклик багатьом вихователям: до 20відсотків усіх педагогів наразі перебувають на лікарняному. Крім того, в садках не вистачає місць: майде скрізь у Німеччині ще до 24.02.2022 потреба в догляді за дітьми була вищою, ніж пропозиція. Муніципалітети намагаються організувати догляд за дітьми наступним чином:

• не лише в центрах первинного прийому, а і в погодинно організованих групах в сімейних центрах, пологових будинках, центрах освіти для дорослих
• створення табірних груп в лісах (зупинка та перебування в лісах)

Крім осіб похилого віку, до Німеччини прибули також жінки з дітьми. Матері мають освіту та хочуть працювати, проте мало хто з них говорить німецькою. Це ускладнює пошук роботи. Крім цього, хтось має доглядати за дітьми протягом дня. Тому очевидно, що ,з одного боку, необхідно підготувати пропозиції для українських жінок на ринку праці та поглибити знання німецької мови, а з іншого, забезпечити догляд за дітьми.

В різних містах та муніципалітетах стягуються різні збори. Вони можуть залежати від кількості дітей, їх віку, часу перебування або доходу батьків. У Шлезвіг-Гольштейні або Мекленбурзі-Західній Померанії місця для денного догляду є найдорожчими, в Берліні послуги безкоштовні. Більш детальну інформацію про оплату дитячого садку Ви знайдете за посиланням.

Так. Мати, або батько, які мають дозвіл на перебування, або початковий дозвіл на перебування, з яким одному з батьків дозволяється працювати, мають право на допомогу на дитину. Допомога на дітей, як правило, надається до 18 років, максимум до 25 років. Федеральне Агенство Працевлаштування надає всю інформацію та анкети українською мовою. 

Допомога по догляду за дитиною виплачується всім, хто диве з неповнолітніми дітьми в одному домогосподарстві і може працювати лише неповний робочий тиждень (до тридцяти годин на тиждень) у зв‘язку з доглядом за дитиною. Ця допомога виплачується зазвичай протягом одного року з моменту народження дитини. За посиланням Ви знайдете служби допомоги батькам у відповідних федеральних землях. 

Багато біженців з України хочуть вивчати німецьку мову. Попит на мовні курси надзвичайно високий: до кінця травня 2022 року близько 80 тисяч українців подали заявки на інтеграційний курс. Дізнайтеся, які мовні курси доступні, як ви можете пройти курси та які можливості є крім державних мовних курсів, щоб вивчити німецьку мову безкоштовно.

Так, біженці з України можуть відвідувати спонсоровані державою мовні курси. Обов'язковою умовою є наявність посвідки на проживання. Для професійного мовного курсу потрібен дозвіл на роботу (див. нижче).

Багато установ пропонують різні мовні курси по всій Німеччині - в залежності від рівня знань та конкретної ситуації. Існує два типи курсів:

1. Початковий орієнтаційний курс. Цей курс надає початкові знання німецької мови для повсякденного життя та знайомить з життям в Німеччині. Дані курси підходять для всіх тих, хто мало або взагалі не знає німецької мови. Перший курс орієнтації складається з шести модулів, кожен з яких має 50 уроків по 45 хвилин.У кожному модулі проводяться екскурсії – наприклад, до відомств або на ринки. Дані курси безкоштовні. Ви можете знайти відповідний курс та контактну особу в Інтернеті у Федеральному відомстві з питань міграції та біженців (BAMF) за допомогою BAMF-NAvI (також доступний англійською мовою).
2. Інтеграційний курс: Цей курс є розширенішим, ніж перший курс- він включає в себе 700 навчальних занять по 45 хвилин,  600 годин мовного курсу та 100 годин курсу орієнтації. Курс інтеграції завжди складається з мовного курсу та орієнтаційного курсу.        На мовних курсах ви дізнаєтеся основи німецької мови і дізнаєтеся, наприклад, як пишуться листи та електронні листи, як заповнюються форми або як подати заявку на роботу німецькою мовою. Мовний курс завершується тестом «Німецька для імігрантів».

• Орієнтаційний курс виходить за рамки вивчення мови: У цьому курсі ви познайомитеся з історією, культурою, правовою системою Німеччини. Курс завершується фінальним тестом "Життя в Німеччині".
• Після інтеграційного курсу ви отримаєте «Сертифікат про проходження інтеграційного курсу». Для цього необхідно пройти тест «Німецька для імігрантів» з результатом В1 і успішно пройти тест «Життя в Німеччині».

Інші курси:

Існують також спеціальні курси – наприклад,

• Інтенсивні курси 430 годин,
• Додаткові курси 1000 годин,
• Інтеграційні курси з грамотністю.
• Існують також спеціальні пропозиції для батьків.

З цією метою BAMF пояснює різні типи курсів, наприклад, російською або англійською мовами.

Щоб пройти інтеграційний курс, необхідно подати заявку до BAMF. Якщо ви вже визначилися з місцем, де в би хотіли відвідувати інтеграційний курс, вам там допоможуть з процесом подачі заявки. Ви також можете легко знайти інтеграційні курси у вашому регіоні в Інтернеті за допомогою BAMF-NAvI. Курси для вас безкоштовні.

Якщо ви хочете отримати консультацію, скористайтесь допомогою консультаційног центру з питань міграції у вашому регіоні. З BAMF-NAvI ви знайдете найближчий місцевий консультаційний центр. Крім того, відповідні центри мовних курсів допоможуть з правильним вибором.

Якщо ви вже розмовляєте німецькою,чи пройшли інтеграційний курс, ви можете відвідувати професійний курс. 
Цей курс готує до робочого життя в Німеччині. Він допомагає досягти рівень B1,B2 чи навіть С1.

Залежно від професійної орієнтації існують різні спеціальні курси: наприклад, для людей, які знаходяться в процесі визнання медичних професій. Інші спеціальні курси пропонуються, наприклад, в області комерційних технологій і роздрібної торгівлі. Існують також спеціальні курси для практикантів.

Ви можете дізнатися, які курси професійної мови доступні у вашому районі на сайті Федерального агентства зайнятості. Місцеве агентство зайнятості допоможе знайти правильний курс. Там також можна оформити дозвіл на навчання. Обов'язковою умовою участі в професійному мовному курсі є дозвіл на роботу. Навчання безкоштовне.

Існують мовні курси, орієнтовані виключно на жінок. Наприклад, для жінок пропонуються інтеграційні курси (див. вище). Ці курси також для жінок з дітьми, оскільки також надають інформацію про дитячі садки та школи, а учасники курсу відвідують консультаційні центри на теми сім'ї, дітей та молоді.

Жіночі інтеграційні курси складаються з курсу німецької мови (900 уроків по 45 хвилин) та орієнтаційного курсу (100 уроків по 45 хвилин). Більш детальну інформацію про інтеграційні курси для жінок можна знайти на сайті BAMF (також доступна інформація російською мовою).

Крім того, існують курси «Жінки-мігрантки сильні в повсякденному житті» – так званий «Курс МіА». Жінки також отримують інформацію про школу та систему освіти, а також про можливості навчання.

Мета пропозиції полягає в тому, щоб познайомитися з іншими жінками в подібних життєвих ситуаціях і обмінятися з ними ідеями - тому "Курси MiA" пропонують більше, ніж просто вивчення мови. «Курс MiA» розрахований на 34 години і проходить протягом декількох тижнів або місяців. Для участі потрібна посвідка на проживання, вартість безкоштовна. Крім того, ви можете скористатися списком, щоб дізнатися, які «курси МіА» в даний час пропонуються на  сайті (станом на 23.05.2022).

Курси для біженців безкоштовні.

Nach der Ankunft sind die Tage der Geflüchteten damit gefüllt, Informationen zu beschaffen und Behördengänge zu erledigen. Das ist wichtig, um den Aufenthalt und die Existenz zu sichern. Schulplätze, finanzielle Unterstützung, ein Bankkonto, medizinische Versorgung– das und vieles mehr muss organisiert werden. Wichtig für die Behördengänge ist der Ankunftsnachweis und die Registrierung. Erster Ansprechpartner ist die zuständige Ausländerbehörde.

Empfehlenswert sind diese 4 Schritte:

1. die Registrierung
2. die Unterkunft
3. die Anmeldung der Wohnanschrift
4. der Ankunftsnachweis (damit ist nicht automatisch ein Aufenthaltstitel beantragt – mit einer Fiktionsbescheinigung hingegen schon)

Nein. Schon am 3. März 2022 entschied die Europäische Union, ukrainischen Geflüchteten nach der Massenzustrom-Richtlinie aufzunehmen. Diese ermöglicht es Schutzsuchenden, dass sie keinen Asylantrag stellen müssen, sondern zunächst einen Aufenthaltstitel für ein Jahr erhalten und arbeiten dürfen. Eine Verlängerung auf bis zu drei Jahre ist möglich.

Vor dem Krieg in der Ukraine sind auch Drittstaatsangehörige oder Staatenlose geflohen, die sich beim Ausbruch des Konflikts in der Ukraine aufhielten. Der Schutz gilt deshalb für folgende Personengruppen:

• Ukrainische Staatsbürger und Staatsbürgerinnen und deren enge Familienangehörige, die nach dem 24. Februar 2022 aus der Ukraine geflüchtet sind
• Nicht-Ukrainische Staatsbürger, Staatsbürgerinnen und Staatenlose und deren enge Familienangehörige, die in der Ukraine als Flüchtling anerkannt sind oder einen internationalen Schutzstatus besitzen
• Nicht-Ukrainische Staatsbürger und Staatsbürgerinnen, die nicht sicher in ihr Herkunftsland zurückkehren können 

Am 7. April einigten sich Bund und Länder auf finanzielle Hilfen für Geflüchtete in der Bundesrepublik. Voraussetzung:

• Sie müssen sich bei einer Erstaufnahmeeinrichtung, der zuständigen Ausländerbehörde registrieren lassen oder einen förmlichen Asylantrag beim Bundesamt für Migration und Flüchtlinge (BAMF) stellen,
• erhalten dann einen Auskunftsnachweis,
• mit dem schließlich die Leistungen beantragt werden können.

Ja. Kriegsgeflüchtete aus der Ukraine werden anerkannten Geflüchteten gleichgestellt und können ab dem 1. Juni 2022 eine staatliche Grundsicherung erhalten, also die gleichen Leistungen wie etwa Hartz-IV-Empfänger. Dann sind die Jobcenter ihre zentrale Anlaufstelle für

• Kosten für die Unterkunft und Heizung
• Leistungen für Ernährung, Kleidung, Gesundheitspflege sowie Gebrauchs -und Verbrauchsgüter
• eine bessere Gesundheitsversorgung
• Unterstützung bei der Integration in den Arbeitsmarkt

Sie erhalten diese Leistungen jedoch nur, wenn sie hilfebedürftig sind. Dazu wird üblicherweise das eigene Einkommen und das zu Verfügung stehende Vermögen geprüft: wie etwa Wertpapiere, Sparguthaben, Bargeld, Haus- und Grundvermögen. Derzeit wird bei Ukrainern davon ausgegangen, dass das Vermögen nicht verwertbar ist – und deshalb auch nicht berücksichtigt.

Das sind die monatlichen Regelsätze 2022 für Bedürftige:

• Alleinstehende erhalten 449 Euro,
• Paare jeweils 404 Euro,
• Jugendliche von 14 bis 17 Jahren 376 Euro
• Kinder von 6 bis 13 Jahren 311 Euro
• Kinder von 0 bis 5 Jahren 285 Euro

Das Konto ist für die Menschen wichtig, denn sie erhalten darüber nicht nur Sozialleistungen, sondern – wenn sie eine Arbeitsstelle gefunden haben – auch Lohnzahlungen. Mittlerweile haben etwa die Sparkassen mehr als 100.000 Konten für ukrainische Geflüchtete eröffnet.

Die Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht (Bafin) hat am 7. April Kontoeröffnungen für Geflüchtete aus der Ukraine weiter erleichtert. Künftig werden neben Personalausweis und Reisepass auch andere Ausweisdokumente akzeptiert – zumindest für die Eröffnung eines Basiskontos. Wer keinen anerkannten Identitätsnachweis hat, muss zusätzlich ein Dokument einer deutschen Behörde vorlegen – beispielsweise eine Meldebestätigung. Bis ein verifizierter Identitätsnachweis vorliegt, steht das Konto unter verstärkter Beobachtung, um den Anforderungen des Geldwäsche-Gesetzes zu genügen. Basiskonten gibt es seit 2016, um Menschen mit wenig Geld grundlegende Bankgeschäfte zu ermöglichen.

Was passiert in meinem Land? Wie steht es um meinen Heimatort? In welcher Situation befinden sich die Daheimgebliebenen, die Nachbarn und Freunde? Die Menschen aus der Ukraine verfolgen aufmerksam die Nachrichten. Einige deutsche Medienhäuser bieten ihre Berichterstattung auch auf Ukrainisch an. Auf Social-Media-Kanälen gibt es eher lokale News, Tipps und Foren zum gegenseitigen Erfahrungsaustausch.

Ausgerechnet Telegram, hierzulande auch als Plattform für Verschwörungstheoretiker und Fake News bekannt, ist zu einer der wichtigsten Informationsquellen für Ukrainer geworden. Viele tauschen sich über diesen Messengerdienst aus. Sogar der ukrainische Präsident Wolodymyr Selenskyj gibt dort täglich updates, weil auf kaum einen anderen Kanal so viele Landsleute erreicht werden wie auf diesem. Nutzerangaben zufolge, wird hier beispielsweise schneller über Angriffe informiert als auf anderen Kanälen, berichtet das Redaktionsnetzwerk Deutschland.

Hier ein Überblick über die Medienangebote in Deutschland:

Alle Kriegsgeflüchteten, die in Deutschland ankommen, benötigen vor allem eines: Ein Dach über dem Kopf. Wer nicht bei Verwandten oder Freunden unterkommen kann, hat zwei Möglichkeiten:

1. Öffentliche Unterkünfte – diese werden vom Bundesland oder der Kommune gestellt.
2. Oder private Unterkünfte – Wohnraum der von Privatpersonen angeboten wird.

Die Hilfsbereitschaft ist groß, die Unsicherheit aber manchmal auch. Hier Antworten auf die wichtigsten Fragen:

Städte, Kommunen und Hilfsorganisationen öffnen Unterkünfte wie Messehallen, leerstehende Krankenhäuser oder Schulen, Sporthallen, Wohnheime und andere Orte. Diese werden meist als Notunterkünfte – also Übergangswohnplätze – betrieben.

Auch Hotels beherbergen vielerorts freiwillig Kriegsgeflüchtete für einen gewissen Zeitraum.

Hier kann sich jeder hinwenden, der eine öffentliche Unterkunft benötigt

• Bundesamts für Migration und Flüchtlinge (mit einer Karte aller nächstliegenden Standorte)

Hier werden private Unterkünfte für Einzelpersonen und kleine Familien vermittelt:

• #Unterkunft Ukraine
• airbnb
• Warmes Bett
• Host4Ukraine
• Wunderflats
• Shelter for UA

Hier können möglicherweise größere Gruppen untergebracht werden:

• Jugendherbergen in Deutschland finden

Hier gibt es freien Wohnraum für Geflüchtete:

• Bundesverband deutscher Wohnungs- und Immobilienunternehmen (mit einer bundesweiten Karte, die regionale Übersichten aufzeigt)

Suchen Sie sich eine offiziell vermittelte Unterkunft von Ämtern oder Organisationen. Dort müssen sich die Personen, die Wohnraum anbieten ausweisen und verifizieren. Achtung: Gehen Sie nicht auf private Ansprachen auf der Straße ein! Ein Bett oder ein Zimmer sollte mindestens 14 Tage zur Verfügung gestellt werden.

Zuallererst ist es wichtig, den Gästen gegenüber sensibel zu sein. Gehen Sie behutsam auf die Situation der Geflüchteten ein, und erwarten Sie nicht gleich gesellige Abende.

• Die Caritas etwa rät davon ab, Geflüchtete in Ein- oder Zwei-Zimmer-Wohnungen aufzunehmen. Viele sind traumatisiert und brauchen ihre Rückzugsmöglichkeiten.
• Wer ein Gartenhaus anbietet, muss auf die Mindestanforderungen für Hygiene, Kochgelegenheiten und Beheizbarkeit erfüllen, den Brandschutz beachten und darf keine Überbelegung ermöglichen.

Wer eine Wohnung teilt oder ganz zur Verfügung stellt, muss bei einer kurzweiligen Aufnahme (ca. 6 bis 8 Wochen) den Vermieter nicht informieren.

Wer Geflüchtete länger als 8 Wochen aufnimmt, muss den Vermieter um dessen Zustimmung bitten – es sei denn, es handelt sich um sehr enge Familienangehörige, zum Beispiel die Eltern.

• Ratsam ist, schon bei der Aufnahme zu vereinbaren, wie lange die Geflüchteten aufgenommen werden.
• Man sollte auch im Blick behalten, dass natürlich auch die Nebenkosten ansteigen und erst später abgerechnet werden
• Geflüchtete sind bei Überlassung des Wohnraums nicht automatisch in der privaten Haftpflichtversicherung.
  Tipp: Wer länger in Deutschland bleibt, sollte hier eine private Haftpflichtversicherung abschließen.

Die engen Beziehungen von Menschen zu ihren Haustieren ist unbestritten. Die große Bedeutung für die Psyche und das Wohlbefinden auch. Haustiere haben für ihre Halter den Stellenwert von Familienmitgliedern. Dem muss gerade bei geflüchteten Menschen Rechnung getragen werden, denn sie sind ohnehin in einer Krisensituation – die nicht noch verstärkt werden soll. 

Mehr zum Thema in diesem Video.

Die Einreise aus der Ukraine mit Haustieren wurde vorübergehend erleichtert, wenn sie ihre Halter begleiten. In der Regel müsste dafür eine Genehmigung beantragt werden. Derzeit dürfen Halter mit ihren Haustieren einreisen, auch wenn sie nicht über die vollständigen Papiere verfügen. 

In vielen Unterkünften der Kommunen und der Länder sind Haustiere verboten. Mitunter finden sich vor Ort aber individuelle Lösungen und die Behörden sind bemüht, das Problem zu lösen.

Der Verband für das Deutsche Hundewesen (VDH) hat eine Plattform eingerichtet, um für Mensch und Tier passende Unterkünfte zu vermitteln.

Gerade wegen der Tollwut sind die Einreisebestimmungen streng, da die Ukraine ein „nicht-gelistetes“ Land ist – das bedeutet, die Ukraine steht nicht auf der EU-Durchführungsverordnung mit dem, nun ja spröden Titel „576/2013“ – diese gilt für Hunde, Katzen und Frettchen. Trotz der aktuellen Einreiseerleichterungen müssen Blutuntersuchungen, Antikörper-Titer Bestimmung, Impfungen, Mikrochipping der Tiere zeitnah vorgewiesen oder vorgenommen werden. Eine vorübergehende Isolierung oder Quarantäne ist dabei möglich. Insbesondere die Halter von Katzen und Hunden werden gebeten, sich nach der Ankunft mit der lokalen Veterinärbehörde in Verbindung zu setzen. Das Tierschutzbüro hat eine Liste mit Veterinärämtern in Deutschland veröffentlicht.

Eine Steuer für Katzen und andere Haustiere gibt es nicht – eine Hundesteuer dagegen schon. Nur wenige Gemeinden verzichten darauf. Die Höhe der Steuer hängt davon ab, wo Hund und Halter gemeldet sind. Sie liegt meist zwischen 50 und 120 Euro pro Jahr. Mitunter können Bedürftige aber von der Hundesteuer befreit werden. Dafür müssen sie in der Regel beim zuständigen Finanzamt einen Antrag stellen.

In sechs Bundesländern ist darüber hinaus auch eine Hundehaftpflichtversicherung vorgeschrieben: in Berlin, Hamburg, Niedersachsen, Sachsen-Anhalt, Schleswig-Holstein und Thüringen. In allen anderen Bundesländern gilt zumindest eine eingeschränkte Versicherungspflicht für Hundehalter. 

Auch, wer sich in Sicherheit gebracht hat, möchte vor allem eines: Kontakt mit der Heimat halten. 

Ukrainerinnen und Ukrainern in der Europäischen Union soll genau das ermöglicht werden. Große Kommunikationsanbieter haben deshalb am 8. April 2022 beschlossen, für mindestens drei weitere Monate günstige Telefonate und Textnachrichten aus der EU in die Ukraine zu gewähren. So sollen die Gebühren für sogenanntes Roaming lediglich die Betriebskosten decken. Ukrainische Unternehmen haben versprochen, den Rabatt direkt an die Kunden weiterzugeben. 

• Die Telekom ermöglicht (auch für Congstar) kostenlose Telefonate und SMS in die Ukraine. Zudem verteilt sie über eigene Ausgabestellen an jede Flüchtlingsfamilie eine kostenlose SIM-Karte. Da die Nachfrage so groß ist, kooperiert sie nun auch mit den Hilfsorganisationen vor Ort.
•  Vodafone und O2 Telefónica bieten kostenlose Telefonate und SMS in die Ukraine an.
• Laut Verbraucherzentrale gilt dies auch für Prepaid-Marken wie Aldi Talk, Penny Mobil oder ja!mobil

Ja, die Geflüchteten haben das Recht auf die notwendige medizinische Versorgung, sowohl bei Ärzten als auch im Krankenhaus. Das betrifft:

• dringende ärztliche oder zahnärztliche Untersuchungen,
• wichtige Vorsorgeuntersuchungen,
• Hebammenhilfe für werdende Mütter und Wöchnerinnen
• und die Verschreibung notwendiger Arznei-, Verbands- und Heilmittel.

Üblicherweise müssen alle Personen mit Wohnsitz in Deutschland krankenversichert sein. In Deutschland gibt es dafür zwei Systeme:

1. In der gesetzlichen Krankenkasse (GKV) werden die Beiträge einkommensabhängig entrichtet. Wer mehr verdient, zahlt auch mehr Beiträge. Die Gesundheitsleistungen sind für alle gleich. Kinder können bis zu ihrem 18. Geburtstag (unter Umständen auch bis zum 25. Lebensjahr) beitragsfrei mitversichert werden.
2. In der privaten Krankenkasse (PKV) ist der Beitrag nicht vom Verdienst, sondern vom gewählten Tarif (also Versicherungsumfang) abhängig. Jedoch: Für die private Krankenkassen gilt eine Jahresarbeitsentgeltgrenze, das jährliche Mindesteinkommen muss also brutto mindestens 64.350 Euro betragen (Stand 2022). Familienangehörige können in der PKV nicht beitragsfrei mitversichert werden.

Geflüchtete, die noch keine Krankenversicherung haben, erhalten vom Sozialamt Überbrückungsleistungen – eben auch für die medizinische Versorgung.

Darüber hinaus haben sich 9 von 16 Bundesländern mit den Krankenkassen bereits auf ein vereinfachtes Leistungsverfahren für ukrainische Schutzsuchende geeinigt; darunter Berlin, Brandenburg, Bremen, Hamburg, Niedersachsen, Nordrhein-Westfalen, Rheinland-Pfalz, Schleswig-Holstein und Thüringen (Stand 16.3.2022). In diesen Ländern werden elektronische Gesundheitskarten ausgegeben. Vorteil: Damit können Geflüchtete sofort einen Arzt aufsuchen.

Hinweis:

• Einfacher wird die Abwicklung für alle geflüchteten Menschen aus der Ukraine, wenn sie sich in Deutschland registrieren lassen. Wer von der Kommune noch keine elektronische Gesundheitskarte erhalten hat, kann sich vom Sozialamt (mitunter auch in der Erstaufnahmeeinrichtung oder bei der gesetzlichen Krankenkasse vor Ort) Behandlungsscheine ausstellen lassen. Ist eine medizinische Versorgung notwendig, ist man so von Zuzahlungen und Mehrkosten befreit.
• Für diejenigen, die sich nicht registrieren lassen, wird es schwieriger. Sie haben zunächst nur Anspruch auf medizinische Hilfe im Notfall. Aber es gibt Organisationen, die dann Hilfe anbieten: wie etwa die Malteser. Weitere nicht-staatliche Anlaufstellen finden sich bei Medibüros oder beim Bündnis „Gesundheit für Alle“. 

Ja. Grundsätzlich werden in den ersten 18 Monaten ihres Aufenthalts – je nach Einzelfall – entsprechende Maßnahmen und Leistungen gewährt. Mitunter geht für ukrainische Geflüchtete die Versorgung für Menschen mit besonderen Bedürfnissen sogar über den Umfang des Asylbewerberleistungsgesetz (AsylbLG) hinaus.

Ja. Zur allgemeinen Gesundheitsversorgung gehört auch, sich mit einem PoC-Antigen-Test auf Covid-19 prüfen und sich gegen die Erkrankung vorbeugend impfen lassen zu können. Das geht auch ohne Krankenversicherung.

Die Ukraine hat eine der niedrigsten Impfquoten Europas: Zu Kriegsbeginn waren 34,9 Prozent aller Ukrainer doppelt geimpft, aber nur 1,7 Prozent geboostert (Stand 27.2.2022) –  Schätzungen zufolge  könnten nach offiziellen Angaben (Quelle: mdr) außerdem bis zu 10 Prozent der Impfnachweise gefälscht sein. In Deutschland aber haben alle das Recht auf eine Covid-Impfung, diese wird aufgrund der aktuellen Situation auch als erste Impfung angeboten.

In der der Ukraine wurden sieben Impfstoffe verabreicht, darunter die auch die hier bekannten von Biontech, AstraZeneca und Moderna. Jedoch sind die beiden Impfstoffe Covishield und CoronaVac, die ebenfalls in der Ukraine verimpft wurden, nicht von der EU-Arzneimittelagentur zugelassen. Um eine Schutzimpfung mit einem „in der EU anerkannten Impfstoff“ zu gewähren, empfiehlt die Weltgesundheitsorganisation (WHO) Mischimpfstoffe einzusetzen. Das bedeutet: Als zweite oder als Auffrischungs-Dosis bekommen betroffene ukrainische Geflüchtete ein hier zugelassenes Produkt. Dafür stehen, dem Bundesministerium für Gesundheit zufolge, ausreichende Mengen Impfstoff flächendeckend zur Verfügung.

Diese Frage ist besonders wichtig! Bomben fallen, Menschen sterben, Häuser werden zerstört – der Krieg traumatisiert Menschen. Ihre Lebensentwürfe sind über Nacht zusammengebrochen. Sie begeben sich auf die Flucht, kommen in einem fremden Land an – und stehen vor Herausforderungen, die sie nicht gesucht haben. In den letzten Jahren wurde geschätzt, dass 80 Prozent aller Geflüchteten traumatisierende Erfahrungen gemacht haben und 30 Prozent psychosozial versorgt werden müssen. Krieg ist eine extreme Erfahrung.

Aber Termine bei Therapeuten und Psychologen sind rar. Länder und Kommunen reagieren deshalb pragmatisch, viele halten als Erste Hilfe niedrigschwellige Angebote mit Muttersprachlern bereit. So gibt es in vielen Zentralen Unterbringungseinrichtungen eine kostenlose psychosoziale Erstberatung.

Mehr als 380.000 Kriegsgeflüchtete kamen in zwei Monaten nach Deutschland, die meisten unter ihnen sind Frauen mit ihren Kindern. Viele Geflüchtete wollen zwar bald wieder zurück in ihre Heimat – doch es ist ungewiss, wann dies tatsächlich möglich sein wird. Bis dahin sollen die Schutzsuchenden in Deutschland alle Unterstützung bekommen, die sie brauchen. Und gerade Kinder und Jugendliche kommen hier am besten an, wenn sie Routine erleben, mit Gleichaltrigen zusammen sind und schnell in die örtlichen Strukturen hineinwachsen können. 

Ja. Die Schulpflicht greift für Kinder ab 6 Jahren. Alle Kinder haben einen Anspruch auf den Schulbesuch, wenn sie länger in Deutschland bleiben.

Eine Anmeldung erfolgt direkt in der Schule, die sich nahe des Wohnortes befindet, an dem die Familie gemeldet ist. Bei den meisten Anträgen sind folgende Auskünfte erforderlich:

• Angaben zum Schüler oder zur Schülerin
• Angaben zu den Erziehungsberechtigten
• Informationen zur bisherigen Schullaufbahn
• Fremdsprachenkenntnisse
• Gesundheitliche Auskünfte zu Impfungen

Hier gibt es einen Überblick zu den Schulbesuchen in den einzelnen Bundesländern. 

Nach der Grundschule gibt es ab Klasse 5 oder 7 weiterführenden Schulen wie Hauptschulen, Realschulen, Gymnasien oder Gesamtschulen.

Rund 65.000 Kinder und Jugendliche, die aus der Ukraine geflüchtet sind, gehen an deutsche Schulen (Stand 22.4.2022). Auf 1.000 Kinder kommen laut Kultusministerkonferenz 60 zusätzliche Lehrkräfte. Das Personal ist knapp, sehr knapp. Deshalb wird daran gearbeitet, pensionierte Lehrer, Studierende, Ehrenamtliche und ukrainischen Fachkräfte in den Unterricht miteinzubeziehen.

• 11 von 16 Bundesländern möchten Willkommensklassen einrichten oder haben dies bereits getan. In Bayern und Bremen werden die Neuangekommenen zunächst getrennt von den anderen Kindern unterrichtet.
• In 9 Bundesländern nehmen die Kinder zumindest in Fächern wie Kunst, Sport oder Musik am Regelunterricht teil.
• Nur in Mecklenburg-Vorpommern, Niedersachsen, Rheinland-Pfalz, Thüringen und dem Saarland kommen neu zugewanderte Schüler und Schülerinnen vom ersten Tag an in eine Regelklasse – und erhalten zusätzlich Deutschkurse. 

Derzeit wird auf eine schnelle Integration gesetzt. Geklärt werden aber auch Alternativen. Zum Beispiel, ob auch ukrainischer Online-Unterricht ermöglicht werden sollte, damit der Anschluss an die Heimat gewährleistet bleibt. Die Kultusministerkonferenz plant dazu, sich mit der ukrainischen Bildungsverwaltung zu beraten – ob und wie ukrainischer Unterrichtsstoff miteinbezogen werden kann. Die Robert Bosch Stiftung und die Bertelsmann Stiftung stellen auf dem Deutschen Schulportal relevante Informationen, Materialien und Praxistipps zum Thema zusammen.

Öffentliche Schulen und staatliche Berufsschulen sind in Deutschland gebührenfrei. Zu zahlen ist lediglich die Mittagsverpflegung, die subventioniert wird und, laut Bundesministerium für Ernährung und Landwirtschaft, die Eltern im Durchschnitt 3,50 Euro pro Tag kostet.

In Deutschland gibt es unterschiedliche Formen der Kinderbetreuung.

• Für einen Platz in einer kommunalen Kindertagesstätte müssen sich Eltern an das zuständige Jugendamt in ihrem Aufenthaltsort wenden.
• Für eine private Kindertagesstätte sollten sie direkt den Träger kontaktieren; online gibt es hier eine Übersicht.

Auch die Kleinkinder (von 1 bis 6 Jahren) der ukrainischen Schutzsuchenden haben einen Anspruch auf eine Kindertagesbetreuung – in der Theorie. In der Praxis mangelt es an Personal. Schon die Corona-Pandemie hat viele Betreuende herausgefordert – und erschöpft: So sind derzeit bis zu 20 Prozent aller Erzieherinnen und Erzieher krankgeschrieben. Darüber hinaus mangelt es an Plätzen: Denn fast überall in Deutschland war schon vor dem 24.2.2022 der Bedarf an Kinderbetreuung höher als das Angebot. Findet sich kein Kita-Platz, sind flexible und schnelle Betreuungskonzepte gefragt. So versuchen manche Kommunen

• nicht nur in Notunterkünften und Erstaufnahmestellen,
• sondern auch über zusätzliche Waldgruppen (Aufenthalt und Unterkunft im Wald),
• durch Pop-Up-Kita-Flächen außerhalb regulärer Einrichtungen
• oder stundenweise in Familienzentren, Mütterzentren oder an Volkshochschulen

die Kinderbetreuung zu organisieren.

Aus der Ukraine flüchteten neben alten Menschen vor allem viele Frauen und Kinder. Die Mütter haben eine gute Ausbildung und wollen arbeiten – aber nur wenige sprechen Deutsch. Das erschwert ihnen die Arbeitssuche. Zudem müssen gerade kleinere Kinder tagsüber betreut werden. Deshalb ist es naheliegend, Angebote für Ukrainerinnen zu machen, die sie zum einen auf den Arbeitsmarkt vorbereiten und die deutsche Sprache vertiefen und zum anderen zeitgleich die Kinderbetreuung ermöglichen.

In Städten und Kommunen werden unterschiedliche Gebühren erhoben. Sie können von der Anzahl der Kinder, ihrem Alter, der Betreuungszeit oder dem Einkommen der Eltern abhängig sein. In Schleswig-Holstein oder Mecklenburg-Vorpommern ist ein Kita-Platz am teuersten, in Berlin kostenlos. Hier gibt es weitere Informationen zu den Kita-Gebühren in den einzelnen Ländern. 

Ja. Mutter oder Vater, die eine Aufenthaltserlaubnis oder eine Fiktionsbescheinigung haben, haben Anspruch auf Kindergeld. Kindergeld gibt es grundsätzlich bis das Kind 18 Jahre alt ist, maximal bis zum 25. Lebensjahr. Die Bundesagentur für Arbeit hält dafür alle Informationen und Antragsformulare auch auf Ukrainisch bereit.

Elterngeld bekommt jeder, der mit minderjährigen Kindern im selben Haushalt lebt und aufgrund der Kinderbetreuung nur in Teilzeit (bis zu 30 Stunden pro Woche) arbeiten kann. Diese Leistung wird in der Regel ab der Geburt des Kindes für ein Jahr gezahlt. Einzureichen sind üblicherweise die Geburtsbescheinigung, ein Krankenkassennachweis und Einkommensbelege der letzten 12 Monate. Elterngeld können aber auch Arbeitslose bekommen, oder Geflüchtete mit einer Aufenthaltserlaubnis bzw. Fiktionsbescheinigung.

Hier finden Sie die Elterngeldstellen der jeweiligen Bundesländer.

In Deutschland sind inzwischen mehr als 700.000 Kriegsgeflüchtete aus der Ukraine registriert (Bundesamt für Migration und Flüchtlinge, Stand 11.5.2022). Viele Menschen sind mit dem Auto gekommen. Aber nicht alle Geflüchteten haben die für Deutschland gültigen Versicherungen. Natürlich soll es ihnen dennoch möglich sein, ihr Fahrzeug weiterhin nutzen zu können.

Ausnahmen gelten nur bis 31. Mai 2022. Der Gesamtverband der Deutschen Versicherungswirtschaft (GDV) übernimmt bis dahin Schäden für in der Ukraine versicherte Autos. Ausgenommen sind jedoch Lkw und Busse. Die deutschen Versicherer hatten unter dem Eindruck der humanitären Notlage darüber hinaus vereinbart:

1. Ukrainische Fahrer und Fahrerinnen werden für die Schäden nicht in Regress genommen.
2. Die Versicherer übernehmen bis Ende Mai sogar Schäden für Autos, die nicht in der Ukraine versichert waren – dies gilt, wenn durch sie Unfälle verursacht und Dritte geschädigt wurden.

Ab 1. Juni müssen alle Autofahrer eine Grüne Karte oder eine Grenzversicherung mit sich führen. Dann fallen die großzügigen Ausnahmen für entstandene oder verursachte Schäden weg. Fahrzeuge, die nicht haftpflichtversichert sind, werden von den Behörden sichergestellt – also sofort aus dem Verkehr gezogen. Der Fahrer macht sich darüberhinaus strafbar, wenn er keine Versicherung hat.

Ab 1. Juni 2022 gilt wieder: Wer keine Grüne Karte hat, muss bei seiner Einreise an jeder Grenze zur EU (also bei allen EU-Mitgliedsstaaten) eine Kfz-Haftpflichtversicherung abschließen. Diese so genannte Grenzversicherung dient dann als Nachweis, dass die Haftpflicht gedeckt ist. Eine Grenzversicherung hat eine örtliche und zeitliche Gültigkeitsdauer und muss für alle Fahrzeuge, die nicht aus EU-Staaten kommen, abgeschlossen werden. In Deutschland bieten unter anderem diese Kfz-Versicherer die Grenzversicherung an. Die Grenzversicherung kann bis zu einem Jahr gelten.

Hinweis: Auch, wenn die Grenzversicherung von einigen Versicherern in digitaler Form ausgestellt wird, muss sie immer ausgedruckt und vom Fahrer mit sich geführt werden.

Ja. Auch in Deutschland ist jeder Fahrzeughalter gesetzlich verpflichtet, eine Kfz-Haftpflichtversicherung abzuschließen. Diese ist – im Gegensatz zur Kasko- oder Teilkaskoversicherung – eine zwingende Voraussetzung. Das gilt übrigens auch für Leasingfahrzeuge. Nur bis zum 31. Mai 2022 gilt noch ein Haftpflichtschutz für unversicherte ukrainische Privat-Pkw in Deutschland.

Es gelten die Mindestdeckungssummen:

• für Personenschäden bis 7,5 Millionen Euro
• für Sachschäden bis 1,22 Millionen
• für Vermögensschäden bis 50.000 Euro

Dafür ist in Deutschland das Deutsche Büro Grüne Karte (DBGK) zuständig,

Tipp für individuelle Auskünfte: Fragen können per Mail an den GDV gesendet werden; verbraucher@gdv.de.

Die ukrainischen Führerscheine sind in Deutschland gültig. Geflüchtete, die länger als 6 Monate bleiben, müssen ihren Führerschein umschreiben lassen. 

Wer sich nur vorübergehend – also ein Jahr lang – in Deutschland aufhält, muss dies in der Regel nicht tun. Da aber nicht alle Kommunen und Länder dieselbe Regel anwenden, sollten Sie sich bei der örtliche Kfz-Zulassungsstelle erkundigen. Spätestens ein Jahr nach der Einreise nach Deutschland muss das Fahrzeug in jedem Fall bei einer deutschen Zulassungsbehörde zugelassen werden.

Beim Serviceportal für Kraftfahrtwesen können Sie Ihre zuständige Zulassungsstelle finden.

Voraussetzung ist, dass die Person einen Führerschein hat. Der deutsche Fahrzeughalter sollte zeitnah seiner Kfz-Versicherung melden, dass eine weitere Person das Auto nun auch in Anspruch nimmt. Möglicherweise steigt dann auch die Versicherungsprämie leicht an.

Grundsätzlich ist das möglich, wenn der Verkäufer auch der Halter ist. Wer nicht der Halter ist, benötigt zum Verkauf eine notariell beglaubigte Vollmacht des Fahrzeugeigentümers mit Apostille (eine spezielle Beglaubigungsform im internationalen Beurkundungsverfahren) und die Übersetzung.

Einen höheren Wert erzielen Sie in jedem Fall, wenn der zum Verkauf angebotene Wagen eine aktuelle TÜV-Plakette besitzt. Der Halter muss das Fahrzeug in der Ukraine abmelden.

Tipp für den Verkäufer: Das Auto muss in Deutschland umgemeldet werden, dabei fällt eine Gebühr von 31,50 Euro bis 104,10 Euro – bestenfalls übernimmt der Käufer diese Gebühr. 

Wer sich ein Auto kaufen möchte – beispielsweise ein kleineres, weil das größere zu hohe Kosten verursacht – muss als Bürger eines Nicht-EU-Mitgliedstaats einige Dinge beachten. Allgemeine und individuelle Informationen dazu sind am besten über die zuständige Zulassungsstelle in ihrer Nähe zu erhalten.

Tipp für den Käufer: Wickeln Sie den Kauf am besten direkt mit einem Autohaus oder zertifizierten Autohändler ab, so ersparen Sie sich viel organisatorischen Aufwand. Beim Privatkauf können sich beispielsweise im Nachhinein noch Probleme durch die gesetzliche Gewährleistung oder den Kaufvertrag ergeben.

Für Kfz-Angelegenheiten hält auch die Botschaft der Bundesrepublik Deutschland Kiew einige Informationen bereit.

Viele Kriegsgeflüchtete aus der Ukraine wollen Deutsch lernen. Die Nachfrage nach Sprachkursen ist enorm hoch: Bis Ende Mai 2022 haben rund 80.000 Ukrainerinnen und Ukrainer einen Integrationskurs beantragt. Erfahren Sie hier, welche Sprachkurse es gibt, wie Sie an einem Kurs teilnehmen können – und welche Möglichkeiten es neben staatlich geförderten Sprachkursen noch gibt, um die deutsche Sprache kostenlos zu lernen.

Ja, Kriegsgeflüchtete aus der Ukraine können an einem staatlich geförderten Sprachkurs teilnehmen. Voraussetzung ist, dass Sie einen Aufenthaltstitel besitzen. Für einen Berufssprachkurs (siehe unten) ist eine Arbeitserlaubnis erforderlich.

Viele Kursanbieter bieten deutschlandweit unterschiedliche Sprachkurse an – je nach Kenntnisstand und persönlicher Situation. Grundsätzlich gibt es zwei Kursarten:

1. Erstorientierungskurs: Dieser Kurs vermittelt einfache Deutschkenntnisse für das alltägliche Leben und gibt einen Überblick über das Leben in Deutschland. Erstorientierungskurse sind für alle geeignet, die keine oder nur sehr wenige Kenntnisse über die deutsche Sprache und Deutschland haben. Ein Erstorientierungskurs setzt sich aus sechs Modulen zusammen, mit jeweils 50 Unterrichtsstunden zu 45 Minuten. In jedem Modul werden Exkursionen unternommen – zum Beispiel zu Behörden oder zum Markt.
   Die Teilnahme an einem solchen Kurs ist kostenfrei. Den passenden Kurs und Ansprechpartner finden Sie online beim Bundesamt für Migration und Flüchtlinge (BAMF) mit dem BAMF-NAvI (auch in englischer Sprache verfügbar).
2. Integrationskurs: Dieser Kurs ist umfangreicher als ein Erstorientierungskurs – er umfasst 700 Unterrichtseinheiten zu 45 Minuten, mit 600 Einheiten für den Sprachkurs und 100 Einheiten für den Orientierungskurs. Ein Integrationskurs besteht immer aus einem Sprach- und einem Orientierungskurs.

• Im Sprachkurs lernen Sie die Grundlagen der deutschen Sprache und erfahren zum Beispiel, wie Briefe und E-Mails geschrieben werden, wie Formulare ausgefüllt werden oder wie man sich für einen Job in deutscher Sprache bewirbt. Der Sprachkurs wird mit dem Test „Deutsch für Zuwanderer“ abgeschlossen.
• Der Orientierungskurs geht über das Erlernen der Sprache hinaus: In diesem lernen Sie unter anderem die Geschichte, Kultur oder Rechtsordnung Deutschlands kennen. Den Kurs schließen Sie ebenfalls mit einem Test ab, dem Abschlusstest „Leben in Deutschland“.

Nach dem Integrationskurs erhalten Sie das „Zertifikat Integrationskurs“. Dafür müssen Sie den Test „Deutsch für Zuwanderer“ mit dem Ergebnis B1 abschließen und den Test „Leben in Deutschland“  erfolgreich bestehen.

Weitere Kurse:

Daneben gibt es auch spezielle Kurse – zum Beispiel

• Intensivkurse mit 430 Unterrichtseinheiten,
• Förderkurse mit 1.000 Lehreinheiten oder
• Integrationskurse mit Alphabetisierung.
• Auch für Eltern gibt es spezielle Angebote.

Dafür hat das BAMF einen Überblick zusammengestellt, der die verschiedenen Kursarten etwa auch in Russisch oder Englisch erklärt.

Um an einem Integrationskurs teilzunehmen, müssen Sie einen Antrag beim BAMF stellen. Sollten Sie sich bereits für einen Träger entschieden haben, bei dem Sie den Integrationskurs besuchen möchten, so hilft man Ihnen dort auch bei der Antragsstellung. Integrationskurse in Ihrer Nähe können Sie ebenfalls einfach mit dem BAMF-NAvI online suchen. Auch hier ist die Teilnahme für Sie kostenfrei.

Wenn Sie eine persönliche Beratung möchten, dann können Sie eine Migrationsberatungsstelle in Ihrer Nähe nutzen. Mit dem BAMF-NAvI finden Sie die nächste Beratungsstelle vor Ort. Alternativ helfen Ihnen auch die jeweiligen Anbieter des Sprachkurses bei der richtigen Auswahl.

Wenn Sie bereits Deutsch sprechen oder zum Beispiel einen Integrationskurs bestanden haben, dann können Sie einen Berufssprachkurs besuchen. Dieser baut auf den Integrationskurs auf und bereitet Sie speziell auf die Arbeitswelt in Deutschland vor. Mit einem Berufssprachkurs können Sie zum Beispiel von dem Sprachniveau B1 auf B2 oder von B2 auf C1 wechseln.

Ja, es gibt Sprachkurse, die sich ausschließlich an Frauen richten. So werden etwa Integrationskurse (siehe oben) für Frauen angeboten. Diese Kurse richten sich auch an Frauen mit Kindern, da in den Kursen auch Wissen über Kindergärten und Schulen vermittelt wird und die Kursteilnehmerinnen unter anderem Beratungsstellen für die Themen Familie, Kinder und Jugendliche besuchen. Die Frauenintegrationskurse bestehen aus einem Deutschkurs (900 Unterrichtsstunden zu 45 Minuten) und einem Orientierungskurs (100 Unterrichtsstunden zu 45 Minuten). Mehr Informationen zu den Integrationskursen für Frauen finden Sie auf den Seiten des BAMF (auch in russischer Sprache verfügbar).

Daneben gibt es das Kursangebot „Migrantinnen einfach stark im Alltag“ – den sogenannten „MiA-Kurs“. Auch mit diesem Kursangebot erhalten Frauen Informationen zu dem Schul- und Bildungssystem, aber auch zu Möglichkeiten der Aus- und Weiterbildung. Ziel des Angebots ist es zudem, andere Frauen in ähnlichen Lebenssituationen kennenzulernen und sich mit Ihnen auszutauschen – „MiA-Kurse“ bieten also mehr als das Erlernen der Sprache. Ein „MiA-Kurs“ ist für 34 Stunden angelegt und ist über mehrere Wochen bzw. Monate verteilt. Für die Teilnahme ist ein Aufenthaltstitel notwendig, Kosten fallen nicht an. Zudem können Sie sich hier informieren, welche „MiA-Kurse“ aktuell bei Ihnen vor Ort angeboten werden (Stand: 23.05.2022).

Nein, grundsätzlich ist die Teilnahme an staatlich geförderten Sprachkursen für Kriegsgeflüchtete aus der Ukraine kostenlos.